який переходить з місця на місце

См. также в других словарях:

• бродячий — а, е. Який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання. || Який постійно переходить з місця на місце; мандрівний. Бродячий собака. || Який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце. Бродяча натура …   Український тлумачний словник

• пересувний — а/, е/. 1) Якого можна пересувати, переміщувати з одного місця на інше. 2) Який переїжджає, переходить з місця на місце для проведення своєї роботи. Пересувний театр. Пересувна бібліотека. •• Пересувна/ електроста/нція теплова або атомна… …   Український тлумачний словник

• перехожий — а, е. 1) Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де небудь під час переходу чи подорожування. || Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля. 2) у знач. ім. перехо/жий, жого, ч.; перехо/жа, жої, ж.… …   Український тлумачний словник

• перехідний — а/, е/. 1) заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. 2) розм. Який передається від одного до іншого. 3) Признач. для переходу через щось, через якого переходять з одного місця в інше. || Перша з суміжних кімнат. 4) Який є переходом… …   Український тлумачний словник

• блукаючий — а, е. 1) Який постійно змінює напрям свого руху або місце розташування. 2) Який переходить з одного на інше, роззосереджений (про погляд). 3) Який з являється та зникає. •• Блука/ючий біль біль, що з являється то в одній, то в іншій частині тіла… …   Український тлумачний словник

• на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… …   Український тлумачний словник